9.8. Правила поведінки і дисциплінарні процедури

Регламентування посадових обов’язків персоналу має доповнюватись чіткими правилами трудової поведінки. Кожен працівник мусить знати, як себе поводити на роботі, що йому дозволено, які дії не бажані та що категорично забороняється.

У вітчизняній практиці з цією метою широко використовуються Правила внутрішнього трудового розпорядку. Цей нормативний документ внутрішнього використання розробляється спільно адміністрацією і представниками найманого персоналу, а затверджується на загальних зборах трудового колективу чи на конференції, де інтереси колективу представляють обрані делегати.

Усі питання, пов’язані із застосуванням Правил, вирішуються адміністрацією підприємства згідно з наданими їй статутом правами, а в окремих випадках – спільно з профспілковим комітетом або за його згодою.

Типова структура Правил внутрішнього трудового розпорядку включає такі розділи [6, с. 12-16]:

1.     Загальні положення

2.     Приймання на роботу

3.     Права і обов’язки персоналу підприємства

4.     Робочий час і час відпочинку

5.     Відпустки

6.     Відрядження і переведення на нове місце роботи

7.     Заробітна плата, соціальне страхування і компенсації

8.     Заохочувальні та дисциплінарні заходи

9.     Розірвання трудового договору

На відміну від вищенаведеної типової структури Правил у Правилах внутрішнього трудового розпорядку робітників і службовців  ВАТ “АК-“ТРАНС” міститься розділ “Основні обов’язки адміністрації”, що, на наш погляд, є правомірним, адже цим врівноважуються обов’язки роботодавця і найманого персоналу.

Заслуговує на увагу досвід фірм у Великій Британії щодо встановлення правил трудової поведінки та дисциплінарних процедур [7, с. 111-118].

Кожен працівник, що наймається на роботу, має бути ознайомлений з:

-                       вимогами до роботи;

-                       стандартами виконання роботи, які вважаються задовільними;

-                       стандартами поведінки;

-                       правилами, яких слід дотримуватись, щоб забезпечити досягнення високих стандартів;

-                       дисциплінарними стягненнями, яких буде застосовано в разі невиконання правил;

-                       процедурою оскарження.

Характер небажаної поведінки працівників може бути поділений на три категорії:

-                       незначне порушення;

-                       серйозне порушення;

-                       грубе порушення.

Дисциплінарне стягнення залежить від характеру порушення трудової поведінки. Наприклад, у разі запізнення на роботу працівника, його керівник може обмежитись усним зауваженням. Недотримання робітником правил і норм з безпеки праці є підставою для письмового попередження від майстра чи менеджера з охорони праці. Такі порушення, як крадіжка, образлива поведінка, недотримання конфіденційності, відмова від виконання обґрунтованого завдання, можуть бути підставою для негайного звільнення працівника.

Дисциплінарні процедури, порядок оскарження стягнень дуже ретельно опрацьовуються і в доступній формі доводяться до відома всіх працівників.