Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1.2. Міжнародні стандарти

1.2.1.Гарантії якості й стандартизація

Якість продукції - необхідна умова успіху будь-якого бізнесу. Споживач завжди хоче бути впевненим, що одержуваний ним продукт є якісним, це саме собою зрозуміло. Однак і виробник, якщо він сумлінний бізнесмен, теж хоче, щоб його товар був якісним і він міг цим товаром пишатися, а слава про якість його продукції сприяла б реалізації, зростанню доходів й успішному існуванню бізнесу в умовах конкуренції. Проблема гарантій якості давно займає ділових людей в усьому світі.

Будь-яка діяльність й у сфері інформатизації повинна бути забезпечена гарантіями якості її продуктів: послуг, програм, машин, елементів, комплексів і т.д. Системи, мережі, комплекси, їх модулі й елементи, технології, персонал - усі ці складові в сукупності й по частинах повинні гарантувати якість роботи й виробленої продукції. Ці гарантії згодом стали забезпечуватися не тільки прямими сертифікатами, але й непрямими характеристиками: організацією виробництва, застосовуваними технологіями й умовами діяльності підприємства.

Так, на підприємстві-виробникові повинні постійно задовольнятися певні умови виробництва, виконання яких виключало б виготовлення неякісної продукції й, навпаки, надійно гарантувало її якість. Ознайомлення споживача із цими умовами дозволяє йому бути впевненим у погодженій якості виробленої постачальником продукції як при укладанні договору на поставку продукції, так і при її застосуванні. Для цього постачальник повинен бути готовий у будь-який час і з необхідною повнотою представити споживачеві ті засоби, які забезпечують необхідну, заявлену або погоджену якість його продукції.

У зв'язку із цим на виробництві створюються системи управління якістю продукції, в основі яких різноманітні стандарти якості, починаючи з міжнародних і закінчуючи внутрішніми стандартами підприємства. Відповідність систем якості вимогам певного рівня підтверджується сертифікатом тієї організації, що має ліцензію на сертифікацію відповідного рівня.

В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО, роботи в якій визначають 149 органів із сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальних лабораторії (центрів).

Законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. № 333/97 - ВР;

Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. № 333/97-ВР;

Закон України «Про захист прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР;

Відповідно до Указу Президента України від 22.01.2000 року № 89/2000 «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємства » та доручення Кабінетом Міністрів України від 26.01.2000 року розроблені: Проект Закону України «Про підтвердження відповідності », «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення;

ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

У свою чергу, споживач продукції теж повинен керуватися вимогами тих самих стандартів, що й виробник, тільки в частині, що стосується експлуатації й застосування одержуваних ним виробів, для того щоб зі своєї сторони гарантувати якість продукту на цій стадії. У іншому випадку постачальник зможе відкинути претензії споживача до якості його продукту по невідповідності стандартам умов експлуатації виробів на території споживача. Так створилася база для широкого розвитку системи стандартів. З розширенням і поглибленням міжнародного подолу праці такі стандарти виникли як інструмент міжнародних організацій і міжнародного права.

Для здійснення розвитку системи міжнародних стандартів і сертифікації фірм на їх основі виникли відповідні міжнародні організації, зокрема досить впливова International Standardization Organization (ISO), стандарти якої широко застосовуються в практиці європейських організацій. Цією організацією в 1987 р. представлена й уведена в дію група стандартів, яка вперше відбила на рівні міжнародного співробітництва вимоги до гарантії якості продукції, тобто вимоги до систем управління якістю на підприємствах. Це стандарти серії ISO 9000.

У прийнятті якихось норм, що гарантують якість, немає нічого незвичайного, такі гарантії при поставках продукції були потрібні завжди споживачам від постачальника. Просто в цей час такі гарантії набули особливого значення. При загостренні конкуренції в споживача розширюється коло можливих постачальників, його починає цікавити не стільки якість виробів або послуг у конкретній партії продукції, скільки здатність постачальника забезпечити стабільність якості. Для цього в постачальника повинні бути засоби, що забезпечують управління якістю, які визнавалися б і споживачем як основа гарантії якості продукції.

Слід зазначити, що під продукцією розуміється результат діяльності або процесів; вона може включати до свого складу послуги, обладнання, матеріали що переробляються, програмне забезпечення або комбінації з них. Продукція може бути матеріальною або нематеріальною. Останнє припускає як продукцію, наприклад, інформацію, які-небудь нові поняття ("ноу-хау") або комбінації з них.

За минулі роки до складу серії ISO 9000 уведені нові стандарти, а також створені стандарти серії ISO 10000. При цьому були переглянуті стандарти колишньої серії ISO 8402 :1986 "Якість. Словник", а також перші стандарти серії ISO 9000. Нові версії всіх цих стандартів прийняті, зведені воєдино й офіційно видані в 1994 р. Всі стандарти, що входять до складу серії 8402:1994, 9000 й 10000, одержали офіційне визначення "сімейство ISO 9000". Під індексом ISO 10011 прийняті й уведені три стандарти як регулюючі норми в частині перевірки систем управління якістю (табл. 1). Тут звертають на себе увагу вимоги до експертів-аудиторів, які можуть залучатися для оцінки систем якості на підприємствах.

Таблиця 1. ISO 10011 - Керівні положення з перевірки систем якості

У деяких комплексах інформаційних систем масштабу підприємства цей процес забезпечується автоматично відповідними вбудованими можливостями. Технічно це можливо, наприклад, в системах фірми Baan, у яких є необхідні модулі.

1.2.2. Забезпечення інформаційного супроводу життєвого циклу продукції

У сучасному житті й у будь-якому бізнесі невід'ємною частиною стає інформаційна складова. Для будь-якої продукції сумісність і живучість інформаційної підтримки її на всіх етапах життєвого циклу вже є дуже важливою.

З'являється усе більше продукції, насамперед сучасної складної й наукомісткої продукції, для якої інформаційна підтримка стає найважливішим компонентом, незалежно від природи основного фізичного або іншого (фінансового, соціального й ін.) процесу, що лежить в основі цієї продукції. Тому проблема безперервності здійснення й постійної адекватності й живучості її інформаційного забезпечення повинна розглядатися й забезпечуватися, як мінімум, поряд із забезпеченням і розвитком основних функціональних або, як їх звичайно називають, технічних характеристик продукції.

Рішення цієї проблеми в кожному конкретному випадку може бути й оригінальним, однак з часом зовсім природно були вироблені типові підходи. Як приклад можна навести одну із широко відомих за кордоном методологій, використовуваних на цьому шляху: існує стратегічний підхід, спрямований на ефективне створення, обмін, управління й використання електронних даних, що підтримують життєвий цикл будь-якого виробу за допомогою міжнародних стандартів, реорганізації підприємницької діяльності й передових технологій, - так звана CALS-технологія (Computer Aided Lifecycles Support).

Це не просто технологія, це нова система поглядів на проблему автоматизації проектування й супроводу всіх етапів життєвого циклу виробу, що виникла у зв'язку з тим, що сумісність як по вертикалі, так і по горизонталі стала життєво необхідною для багатьох систем.

Жорстка конкуренція на ринках виявила наступні гострі проблеми:

критичність часу, що необхідний для створення виробу й організації його виробництва;

необхідність підвищення якості процесів проектування й виробництва;

конкуренція на ринку експлуатаційного обслуговування;

необхідність зниження прямих витрат (капітальні витрати, оплата праці у виробництві, в інших підрозділах і т.д.).

Основними засобами у вирішенні цих проблем є інформаційні технології: компанії мають потребу в постійному й ефективному обміні інформацією з партнерами, замовниками й постачальниками в усьому світі; компанії повинні бути впевнені, що їхні інформаційні процеси є сумісними, а обмін інформацією – точним і своєчасним.

Основою такої впевненості може бути послідовне й неухильне дотримання погоджених стандартів усіма партнерами. Тому в 1983 р. і почалася планомірна розробка нової концепції, що стала відомою як CALS. Її реалізацію по етапах відображає рис. 1.

Рис. 1. Етапи реалізації CALS-технології

а - вихідний стан; б - формування інформаційного потоку; в - формування середовища й технології спільного використання даних

Тут показано, що на першому етапі (рис. 1а) на основі масштабного обстеження й аналізу в системі оформляється й документується потік паперової інформації. При цьому забезпечується закріплення функцій, прав і відповідальності працівників стосовно кожної одиниці інформації в усіх документах, а також сумісність даних, документів і т.д. за всіма показниками. Одним із підходів було прагнення до забезпечення можливості спільного використання інформації й створення так званих віртуальних підприємств. Основою методології є - переведення в електронний вигляд всієї документації по продукції й по всьому підприємству. Це дуже важлива, але, як правило, настільки об'ємна робота, що її послідовне й повне проведення часто з різних причин відкладається до кращих часів, хоча без неї створення ІС дійсно "на вічні часи" просто неможливе.

Як би то не було, робота така проводиться, її масштаби розширюються, і системи документообігу створюються; при цьому досить продуктивним є застосування методології SADT (див. теми “Моделювання бізнес-процесів” і “Документообіг на підприємстві”). Після цього формується електронна версія інформаційних потоків, де також забезпечуються всі вимоги сумісності - інформаційні, структурні, технологічні й т.д. (рис. 1б). Потім створюється система з інтегрованими даними спільного використання (рис. 1в). Остання стадія розглядається поки що як ще досить віддалена перспектива, тому основний відчутний рубіж CALS-технології зараз - це формування електронного потоку інформації.

CALS - поняття, що безупинно змінюється, нині воно відображає переорієнтацію цих технологій на цивільні сфери в напрямку інформаційних магістралей й електронної комерції. Так, ця концепція перейшла й у цивільні сфери й стала універсальною нормативною основою для будь-якої галузі, що використовує інформаційні технології у своїй діяльності.

Процес створення методології бере свій початок, насамперед у надрах аерокосмічної галузі, а також в автомобілебудівних компаніях. Нині вона використовується й безупинно й широко впроваджується всюди: у виробничій і невиробничій сфері, у військово-промисловому комплексі й у сугубо цивільних галузях.

Комплексна реалізація CALS-технології припускає:

реорганізацію підприємницької діяльності;

паралельне проектування продукції;

електронний обмін даними;

інтегровану логістичну підтримку;

багатокористувацьку базу даних;

міжнародні стандарти.

Обов'язково потрібно мати на увазі, що не слід уважати CALS-технологією просто реалізацію якого-небудь набору міжнародних стандартів, сукупності програмно-апаратних інструментів для інтеграції підприємств, стандартного набору правил організації діяльності підприємств, комп'ютеризованої системи створення документації, навіть електронного обміну даними. Все це повинне здійснюватися разом і комплексно.

Реалізація CALS дозволяє підприємцям і менеджерам збільшити продуктивність праці своїх співробітників, скоротити часові й матеріальні витрати й підвищити якість. Це забезпечується за рахунок загального вдосконалювання операцій з інформацією на всіх стадіях життєвого циклу продукції: обробки, використання, перегляду й додавання нової інформації, аналізу результатів роботи, коригувань, перегляду й затвердження документів, поширення інформації, аналізу причин виникнення помилок і т.д.

Тому на будь-якому підприємстві CALS дасть ефект, як мінімум, хоча б завдяки тому, що середовище створюється один раз, а використовується багаторазово й до того ж більш швидко й адекватно реагує на зміни оточення, у якому підприємство існує.

CALS спирається на систему міжнародних стандартів ISO і входить до них. У стандарті ISO 9004 уведене поняття "життєвий цикл виробу", що розглядається як основа для побудови системи супроводу. CALS-технологія на основі цього стандарту також включена в систему стандартів ISO у вигляді стандартів STEP (STandard, Exchange, Product) під індексом ISO 10303 й P_LIB (Product Library) під індексом ISO 13584.

ISO 10303 - це міжнародний стандарт для комп'ютерного подання даних про продукт й обмін даними. Він створює нейтральний механізм опису даних про продукт на всіх стадіях його життєвого циклу, що не залежить від конкретної системи.

ISO 13584 представляє інформацію про бібліотеку виробу разом із необхідними механізмами й визначеннями, що забезпечують обмін, використання й коректування даних бібліотеки, причому мається на увазі обмін між різними комп'ютерними системами, які використовуються на різних етапах життя продукту.

За своєю суттю CALS-стандарти містять у собі наступні три групи вимог:

функціональні стандарти,

інформаційні стандарти,

стандарти технічного обміну, що контролюють носії інформації й процеси обміну даними між передавальними й приймаючими системами.

В CALS широко використовується спосіб функціонального моделювання, названий IDEFO. IDEF (Integrated DEFinition) - підмножина найвідомішої й широко використовуваної методології SADT (Structured Analysis and Design Technique). Він прийнятий як Федеральний стандарт обробки інформації США, використовується Міністерством оборони Великобританії, НАТО й безліччю інших різних корпорацій і підприємств, що здійснюють у свій практиці функціональне моделювання.

Таким чином, формування комплексів технологій, що не залежать від конкретного середовища, але базових принципів, що зберігають за рахунок, закладених у ці технології, сумісність опису виробу на всіх етапах його життєвого циклу в різних середовищах, дозволяє істотно підвищити рівень технологічної захищеності інформаційних систем. Найбільше ефективно таким шляхом забезпечується технологічна захищеність особливо складних систем і комплексів.

Неважко помітити, що технологічна захищеність тісно примикає до питання побудови організації.

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления