Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1.1. Формування технологічної захищеності інформаційних ресурсів

Виробництво машинної інформації, крім правового, має ще й технологічний аспект. При наданні інформаційно-обчислювальних послуг оперують із інформацією як із якимось виробом або сировиною. Розвиток інформаційного ринку, розширення застосування комп'ютерів й інформаційних технологій у різних галузях постійно підвищують значимість цього аспекту.

Справді, розгалужені інформаційні технології висувають вимогу, яка полягає в тому, щоб локальні, регіональні й глобальні інформаційні системи були технологічно єдиними й сумісними завжди, а створювані на їх основі інформаційні ресурси - по можливості довго живучими, можливо, навіть вічними. Ця вимога стане згодом усе більш актуальною і необхідною при входженні світу в інформаційне суспільство.

Усі складні системи створюються в середовищі погоджених, як правило, наукомістких технологій і реалізують їх у своїй роботі. Інформаційні системи в цьому плані не повинні представляти виключення. Однак саме технологічна спрямованість багатьох вітчизняних ІС буває недостатньо чітко й послідовно витримана, що й приводить до несумісності операцій або рішень. Природно, цими недоліками страждають більшою мірою системи малих фірм, нових підприємств і тому подібних структур, у яких немає глибоких традицій і технологічної культури, властивих підприємствам сфери високих технологій.

Основою ІС, безумовно, є базові програмні й технічні засоби: операційні системи, сервісні засоби, комп'ютери, периферійні пристрої, мережеві засоби й т.д. Їх функціонування визначають деякі технологічні вимоги до системи. Однак це неможливо на рівні з'єднання складного обладнання й складних програмних комплексів у ще більш складні формування без спеціального нормативного забезпечення технологічного характеру.

Таке забезпечення існує на різних рівнях. Це міжнародні стандарти та стандарти різних організацій й об'єднань. У кожній країні, у тому числі й в Україні, існують державні стандарти технологічного характеру. У відповідності зі специфікою застосування засобів інформатизації в різних сферах створюються галузеві або корпоративні стандарти. Нарешті, на кожному окремому підприємстві відповідно до його особливостей у частині створення й застосування інформаційних технологій розробляються стандарти підприємства.

Кожний суб'єкт поділу праці в сфері інформатизації тією чи іншою мірою змушений ураховувати й застосовувати технологічні стандарти як свого, так і більш високих рівнів. Це природно й зрозуміло. Однак у ряді випадків підприємству, що стоїть високо на сходах технологічної кооперації - наприклад, великої корпорації, - прийдеться враховувати й стандарти підприємства більш низького технологічного рівня - навіть малої фірми, якщо вона буде цікавою йому як постачальник комплектуючих або базових елементів для його продукції. Так, широко відоме урахування виробниками комп'ютерів стандартів фірми (правда, зовсім не малої) Intel - виробника базових елементів для комп'ютерів - на мікропроцесори або стандартів корпорації Microsoft на програмні засоби для персональних комп'ютерів. Більш того, хоча ці компанії є постачальниками комплектуючих виробів у продукти більш високого рівня, але за своїм ринковим положенням вони є практично монополістами, тому всім іншим підприємствам вони явно або неявно визначають технологічні стандарти.

Організацію технологічної захищеності інформаційних систем необхідно спеціально розглянути як елемент комплексної захищеності інформаційних ресурсів.