Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1.3. Цілі та задачі логістичної інформаційної системи

Усі організації, незалежно від форми власності, різною мірою залежать від сировини, матеріалів і послуг, якими їх забезпечують інші організації, а кінцевий результат їхньої діяльності прямо визначається реалізацією готової продукції.

Навіть найменшій організації для виконання своїх функцій необхідне приміщення, тепло, світло, засоби зв'язку й офісне устаткування. Організація закупівель і постачання, розподіл готової продукції — у числі основних функцій кожної організації, здійснення яких на належному рівні стало можливим лише в результаті повсюдного впровадження комп'ютерних систем, що сприяють підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень і їхньої обґрунтованості.

У цих умовах найбільша роль приділяється новим, нетрадиційним рішенням в області інформаційного забезпечення процесів управління. Це пов'язано з тим, що підвищення ефективності виробничих процесів традиційними методами власне кажучи вичерпало себе. Таким чином, на перший план виступає оптимізація інформаційних потоків, побудована на базі системного підходу.

Розвиток логістичного менеджменту вимагає методологічного обґрунтування нових областей, що виникають на стикові різних наукових напрямків його забезпечення. До одного з цих напрямків відноситься інформаційна логістика.

Поняття інформаційної логістики, визначене вище, вимагає додаткового розгляду таких питань, як цільове й організаційне управління логістичними інформаційними системами, без чого неможливо подальше його наукове пізнання.

Ціль управління будь-якою організацією — ефективне використання всіх технічних, економічних, організаційних і соціальних можливостей для досягнення високих результатів діяльності організації.

Відповідно до загальноприйнятого визначення цілей логістичних функцій, організація повинна одержувати і реалізовувати необхідний за якістю і кількістю матеріально-технічний ресурс у потрібний час, у потрібному місці, від надійного постачальника і надійному споживачу, з гарним сервісом (як до здійснення продажу, так і після його) і за вигідною ціною.

Очевидно, що головна мета інформаційної логістики — оптимально забезпечити цей процес необхідною інформацією.

При формуванні системи цілей діяльності організації повинно бути забезпечено дотримання вимог підпорядкованості цілей, їх повноти, порівнянності, взаємозв'язку, несуперечності, визначеності, реальності.

Таким чином, головна мета інформаційної логістики чи управління логістичними інформаційними системами може бути сформульована як раціональне управління інформаційним потоком по всій логістичній мережі на всіх ієрархічних рівнях (рис. 1.5).

Для досягнення головної мети необхідно забезпечити сукупність взаємозалежних основних цілей, що визначають області і цільову спрямованість головної мети.

Раціональне управління припускає системне виконання наступних типових елементів управлінського циклу, загальних для всіх організацій:

прогнозування і планування;

організація роботи;

координація і регулювання;

активізація і стимулювання;

контроль, облік і аналіз.

При формуванні системи цілей допускається доповнювати склад основних цілей, поєднувати або розмежовувати їх. Але сукупність цілей повинна бути достатньою для досягнення головної мети логістичної діяльності організації.

Рис. 1.5. Взаємозв'язок головної та основних цілей інформаційної логістики

Головна мета управління логістичною інформаційною системою (ЛІС) припускає необхідність реалізації трьох основних цілей:

1. Організація ефективного функціонування інформаційних потоків.

2. Раціональне забезпечення організованих інформаційних потоків необхідними ресурсами (технічні засоби, програмні засоби, комунікації, персонал).

3. Координація та регулювання ефективного функціонування інформаційних потоків.

Реалізація кожної основної мети, у свою чергу, вимагає досягнення певних підцілей і розв’язання відповідних задач. Так, реалізація основної мети - організація ефективного функціонування інформаційних потоків логістичної системи (1) - вимагає досягнення таких підцілей (див. рис. 1.6):

- ідентифікація ЛІС (1.1);

- деталізація компонентів ЛІС у функціональному розрізі (1.2);

- деталізація компонентів ЛІС у інформаційному розрізі (1.3);

- раціоналізація способів і методів руху інформації (1.4).

Розглянемо детальніше кожну з них.

Рис. 1.6. Дерево цілей і задач реалізації основної мети ЛІС "Організація ефективного функціонування інформаційного потоку"

Ідентифікація ЛІС (1.1.). Ідентифікація - це визначення об’єкта інформаційного логістичного менеджменту або аналіз і опис усіх компонентів інформаційної логістичної системи.

У зв’язку з певною неоднозначністю поняття "логістична інформаційна система" на практиці надзвичайно важливим і актуальним є чітке визначення об’єкта усіх подальших розробок (1.1.1).

Досягнення попередньої підцілі вимагає укрупненої графічної побудови ланок логістичної інформаційної системи і інформаційних каналів, що об’єднують їх (1.1.2).

Деталізація компонентів ЛІС у функціональному розрізі (1.2). Управління будь-якою системою повинне здійснюватися через сукупність взаємозалежних функцій. Тому побудова функціональної моделі логістичної інформаційної системи є важливою метою в системі основних цілей управління. Досягнення цієї мети реалізується через розв’язання таких  задач:

- оптимізація переліку функцій з декомпозицією по операціях і виконавцях (1.2.1);

- раціоналізація основних бізнес-процесів на базі їх моделювання (1.2.2);

- зниження трудомісткості виконання окремих робіт (1.2.3).

Деталізація компонентів ЛІС в інформаційному розрізі (1.3). Описувати інформаційну модель з різним ступенем деталізації необхідно для встановлення кількісних параметрів інформаційного потоку. Досягнення цієї мети реалізується через розв’язання таких задач:

- визначення раціонального складу інформації ЛІС (1.3.1);

- розробка раціональних маршрутів руху інформації в ЛІС (1.3.2);

- розробка раціонального документаційного забезпечення ЛІС (1.3.3).

Раціоналізація способів і методів руху інформації (1.4). Така мета передбачає вибір інформаційних технологій, що найбільше відповідають сучасним вимогам і забезпечують оптимальність ЛІС.

Реалізація іншої основної мети інформаційної логістики — "Забезпечення організованого інформаційного потоку необхідними ресурсами" (2) вимагає реалізації наступних підцілей (див. рис. 1.7): - оптимізація складу технічних засобів на основі аналізу технічних можливостей об'єкта (2.1); - оптимізація складу програмних засобів (2.2). - оптимізація складу комунікацій (2.3); - оптимізація складу персоналу (2.4).

Досягнення кожної із зазначених підцілей передбачає розв’язання цілої низки задач.

Очевидно, що нині ефективне функціонування логістичної інформаційної системи без використання сучасних технічних засобів неможливе. Разом з тим, надмірність необхідних технічних засобів може нанести не менше шкоди, ніж їх нестача, тому оптимізація складу технічних засобів на основі аналізу технічних можливостей об'єкта (2.1) є обов’язковою складовою інформаційної логістики.

Реалізація цієї підцілі пов’язана з необхідністю аналізу технічних можливостей і потреб ЛІС. Технічні засоби для функціонування ЛІС підбираються відповідно до їх класифікації по групах. Ця основна мета реалізується через розв’язання задач забезпеченості тільки локальними технічними засобами, що відносяться до конкретного робочого місця. Звідси, основними задачами є:

- формування переліку оргтехніки (2.1.1);

- формування переліку засобів збирання, збереження, оброблення і транспортування інформації (2.1.2).

Рис. 1.7. Дерево цілей і задач основної мети ЛІС "Раціональне забезпечення організованого інформаційного потоку необхідними ресурсами"

Ефективне функціонування ЛІС неможливе без забезпечення всіх процесів технічними засобами, які, у свою чергу, не можуть працювати без відповідного програмного забезпечення. Тому, наступна підціль - Оптимізація складу програмних засобів (2.2). Критерієм оптимальності вибору програмних засобів є найбільш повна відповідність цілям і задачам управлінського процесу і фінансових можливостей організації.

Після встановлення сукупності необхідних технічних засобів оброблення, збереження і передачі інформації можна здійснити оптимальний вибір:

- операційного середовища (системних програмних засобів) (2.2.1);

- прикладних програм, орієнтованих на управління основними бізнес-процесами (2.2.2);

- професійно-орієнтованих програм (2.2.3).

Від вибору програмних засобів багато в чому залежить те, як буде здійснюватися доступ до даних та їх синхронізація.

Ефективність і оперативність управлінських процесів великою мірою визначають розвинені комунікації. Тому наступна підціль - Оптимізація складу комунікацій (2.3) є важливою складовою аналізованої основної мети.

Реалізація цієї підцілі вимагає розв’язання наступних задач:

- вибір мережної технології і конфігурації мережі (2.3.1);

- ідентифікація об'єктів і суб'єктів мережі (2.3.2);

- ідентифікація способу організації мережі (2.3.3);

- схема організації мережного трафіка (2.3.4).

Одним із питань, що постійно виникають при проектуванні ЛІС є питання зв'язку із зовнішніми організаціями, філіями, на яких проходять ті чи інші етапи логістичного бізнес-процесу. Системний підхід припускає необхідність консолідації інформації в одному місці, і, як правило, у режимі реального часу.

Перераховані вище задачі дозволяють вирішити питання сполучення локальних обчислювальних мереж і мережі Internet, об'єднати робочі місця, що знаходяться на будь-якій відстані, визначити технологію доступу до даних.

Сучасні інформаційні технології, без яких неможливо ефективне функціонування ЛІС, висувають певні вимоги до персоналу. Причому однаковою мірою ця проблематика стосується як спеціалізованих користувачів інформаційних ресурсів, так і неспеціалізованих. Тому наступна підціль - Оптимізація складу персоналу (2.4), - вимагає розв’язання таких задач:

- підвищення кваліфікації неспеціалізованого персоналу (2.4.1);

- підвищення кваліфікації спеціалізованого персоналу (2.4.2);

- забезпечення персоналу організаційно-методичною документацією (2.4.3).

Ці задачі реалізуються через здійснення заходів щодо навчання персоналу, розробку відповідних посадових інструкцій, положень і стандартів, які дозволяють комплексно підвищити рівень кваліфікації персоналу.

Реалізація третьої основної мети "Координація і регулювання ефективного функціонування інформаційного потоків"(3) вимагає досягнення наступних підцілей і задач (див. рис. 1.8):

- ефективне настроювання, підтримка і супровід діючої ЛІС (3.1);

- постійний розвиток ЛІС на основі моніторингу існуючого і бажаного стану ЛІС (3.2);

- застосування новітніх інформаційних технологій (3.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.8. Дерево цілей та задач основної мети ЛІС "Координація та регулювання ефективного функціонування інформаційних потоків"»

 

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления