Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1.2. Сутність інформаційної логістики

Зважаючи на такий “молодий” вік інформаційної логістики, нині триває активна дискусія серед науковців і практиків щодо її сутності та місця в загальній теорії логістики і менеджменту загалом.

Отже, перша проблема щодо формування поняття "інформаційна логістика" полягає у визначенні місця останньої в загальній теорії логістики. Не вдаючись до детального аналізу усіх думок щодо цього питання, узагальнимо їх.

Найбільшого поширення набув підхід, коли інформаційна логістика розглядається як функціональна галузь логістичного менеджменту (разом із закупівельною, збутовою, транспортною, розподільчою; логістикою запасів і виробничих процесів; а також фінансовою і сервісною логістикою, які стали виділяти останнім часом) [9,10]. Так, окремі автори пишуть: "Невід'ємною частиною всіх видів логістики є також обов'язкова наявність логістичного інформаційного потоку, який включає в себе збір даних про товарний потік, їх передачу, обробку і систематизацію з подальшою видачею готової інформації. Цю підсистему логістики часто називають комп'ютерною логістикою... на наш погляд, було б коректніше вести мову не про види логістики, а про її функціональні галузі" [9, с. 14]. Зазначимо, що у наведеному визначенні, з одного боку, стверджується, що інформаційна (комп'ютерна) логістика є невід'ємною частиною всіх видів логістики, з іншого боку, автори все ж відносять її до функціональних галузей логістики.

Відповідно до іншого підходу інформаційна логістика розглядається як підтримуюча логістична функція [6]. При цьому виділяють три види логістичних функцій - базові (забезпечення, виробництво і збут), ключові (підтримка стандартів обслуговування споживачів, транспортування, управління закупівлею і запасами, управління процедурами замовлень і виробничими процедурами, ціноутворення, фізичний розподіл) і допоміжні (складування, вантажопереробка, захисна упаковка, забезпечення повернення товарів, забезпечення запасними частинами і сервісне обслуговування, збір поворотних відходів, інформаційно-комп'ютерна підтримка).

Отже, виходячи з останнього, місце інформаційної логістики в загальній системі логістики може бути визначене аналогічно з місцем підсистеми інформаційного забезпечення в системі управління організацією (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Взаємозв'язок основних і забезпечуючих підсистем у системі логістичного менеджменту

Деякі автори трактують поняття інформаційної логістики більш широко, ніж галузь або функція логістики, розуміючи під цим терміном самостійну сферу в системі управління організацією. Такий підхід притаманний, здебільшого, зарубіжним авторам. Так, К.Хэссинг і М.Арнольд пишуть: "під інформаційної логістикою розуміється організація і використання систем інформаційного забезпечення виробничо-господарських процесів на підприємстві. Вона базується на системному підході, який охоплює всі види діяльності, пов'язані з плануванням і управлінням процесами, націленими на забезпечення підприємства релевантною інформацією" [11].

Підводячи підсумок, слід зазначити наступне: інформаційна логістика може розглядатися як функціональна галузь логістичного менеджменту і як самостійна сфера в системі управління організацією. Ці два підходи ні якою мірою не є суперечливими і можуть трактуватися як визначення інформаційної логістики в широкому і вузькому розумінні слова.

У першому випадку інформаційна логістика є забезпечуючою функціональною галуззю логістичного менеджменту чи загальної теорії логістики. Об'єктом її вивчення є інформаційні потоки, що супроводжують матеріальні потоки а основна мета — забезпечення логістичних систем інформацією в потрібний час, у потрібному обсязі й у потрібному місці.

У другому випадку інформаційна логістика, як її визначили К.Хэссинг і М.Арнольд, є системою, що забезпечує інформацією всю організацію в цілому виходячи з логістичних принципів.

Саме такий підхід є більш раціональним і виправданим, оскільки базується на комплексному (системному) вирішенні проблеми інформаційної підтримки господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Разом з тим, і перший, і другий підхід у цілому не змінюють суті інформаційної логістики, що виражається в основній меті та задачах даної сфери наукової діяльності, а також в об'єктах і суб'єктах її організаційної побудови. Про це ми поговоримо пізніше.

Отже, інформаційну логістику можна розглядати і як підтримуючу функцію або функціональну галузь логістичного менеджменту, і як систему управління інформаційними ресурсами підприємства, що базується на основних логістичних принципах і підходах (узгодженість, раціональність і точний розрахунок).

Для більш поглибленого порівняльного аналізу підходів до визначення терміну “інформаційна логістика” можна звернутись до таблиці 1.3.

Підводячи підсумок вищесказаному, можна сформулювати поняття інформаційної логістики як науки про управління інформаційним забезпеченням виробничо-господарських процесів організації, що базуються на основних принципах логістики.

Таблиця 1.3. Деякі визначення інформаційної логістики

Разом із поширенням логістичних систем на підприємствах усе більше стає відчутною необхідність розвитку і впровадження в практику логістичних інформаційних систем.

Понятійно-термінологічний апарат логістичного менеджменту практично склався. Існує досить широке трактування специфічних логістичних термінів, викладених у наукових дослідженнях, присвячених цій проблематиці [7-11 та ін.].

Термінологія виходить з основних принципів і концептуальних підходів логістики, як наукової дисципліни. Мова йде про логістичну систему, логістичні ланцюги, мережі, логістичні ланки й інші складові будь-якої системи.

Виходячи з того, що інформаційна логістика є самостійною сферою наукової та практичної діяльності (див. визначення інформаційної логістики в широкому розумінні), закономірно постають питання: наскільки правомірно використовувати термінологію логістичного менеджменту до інформаційної логістики і у чому полягає відмінність і подібність основних використовуваних термінів?

Детальне вивчення основних термінів у галузі логістики й інформаційної логістики дозволило систематизувати їх подібність і розбіжності. Дані цього аналізу наведено в таблиці 1.4.

Одним із визначальних і, відповідно, найважливіших у логістиці понять є поняття логістичної системи. Саме системний підхід до аналізу і проектування управлінських процесів зумовив виникнення логістичного менеджменту, концептуальною основою якого є комплексність управління матеріальними і супроводжуючими їх потоками з моменту виникнення і до моменту повного споживання.

Очевидно, що об'єктом управління в логістиці є логістична система. Визначення її місця, компонентів і, нарешті, принципів і методів функціонування є ключовим питанням логістичного менеджменту.

Як випливає з аналізу понятійно-термінологічного апарату інформаційної логістики (табл. 1.4), логістична інформаційна система є похідною від логістичної системи. Основна відмінність цих понять полягає в об'єкті управління. У першому випадку - це матеріальний потік, у другому - інформаційний.

Таблиця 1.4. Особливості понятійно-термінологічного апарату інформаційної логістики

Крім того, слід зазначити, що в термінології інформаційної системи і логістичної інформаційної системи існують суттєві й принципові відмінності. Логістична інформаційна система функціонує відповідно до цілей і задач оптимального управління матеріальними і супроводжуючими їх потоками причому ці задачі об'єднані, як внутрішніми цілями бізнес-організації, так і (або) зовнішніми цілями.

Логістична інформаційна система — це інтерактивна структура, що включає персонал, устаткування і процедури (технології), що об'єднані інформаційним потоком, що використовується логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю й аналізу функціонування логістичної системи.

На відміну від понять "система" і "логістична система" інформаційна логістична система включає не тільки організацію процесу, але і його експлуатацію.

Компонентами логістичної інформаційної системи є комп'ютерні засоби, що функціонують на базі певних програмних засобів, керовані відповідним управлінським персоналом. Усі ці компоненти об'єднані в систему (системна організація), і логістична інформаційна система в ідеальному варіанті забезпечує їх системну ж експлуатацію.

Основним об'єктом логістики є матеріальний потік, об'єктом інформаційної логістики — інформаційний потік. Це друга принципова відмінність логістичної системи й інформаційної логістичної системи.

Якщо матеріальний потік — це матеріальні ресурси, незавершене виробництво, готова продукція, до яких застосовуються логістичні операції чи функції, то інформаційний потік — це потік повідомлень у мовній, документованій (паперовій та електронній) і інших формах, що генерується вихідним матеріальним потоком у логістичній системі, що розглядається, між ланками логістичної системи чи логістичною системою і зовнішнім середовищем і призначений для реалізації управлінських функцій.

Порівняння понять інформаційного і матеріального потоків випливає, дозволяє зробити висновок, що інформаційний потік, розглянутий у логістичній системі, цілком генерується матеріальним потоком ( рисунок 1.2)

МП — матеріальний потік

ІП — інформаційний потік

Рис. 1.2. Взаємозв'язок матеріального й інформаційного потоків у процесі функціонування логістичної системи

Уся діяльність по управлінню матеріальними і супроводжуючими їх потоками в логістиці здійснюється за допомогою функцій, що у результаті декомпозиції поділяються на процедури й операції. Очевидно, що логістичні складові функціонального менеджменту певним чином відрізняються від загальноприйнятого поняття функцій.

Логістичною функцією є певна сукупність логістичних операцій, спрямованих на реалізацію поставлених перед логістичною системою і (або) її ланками задач.

Логістичною операцією є дія, що не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі чи дослідження менеджменту, пов'язана з виникненням, перетворенням чи поглинанням матеріального і супутніх йому потоків.

Інформаційна функція, процедура, операція формуються виходячи із загальноприйнятих понять декомпозиції вихідної множини (функцій) на складові частини. Однак, на відміну від логістичних функцій, процедур, операцій, інформаційні аналоги характеризуються сукупністю дій, пов'язаних з інформаційними потоками (організацією інформаційних масивів і потоків, координацією руху інформаційних потоків, збиранням, обробленням, зберіганням і передачею інформації)

Відмінності понять "логістична функція (процедура, операція)" й "інформаційна функція (процедура, операція)" наведені в таблиці 1.5.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відносини. Ланкою логістичної системи (ЛЛС) вважається деякий економічно і (або) функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі чи аналізу побудови логістичної системи, що виконує свою локальну мету, пов'язану з певними логістичними операціями чи функціями.

Відмінними рисами ланок інформаційної системи є те, що цей окремий об'єкт не підлягає подальшій декомпозиції в рамках діючої інформаційної системи і виконує свою локальну мету, пов'язану з певними інформаційними функціями чи операціями. Ланкою інформаційної системи може бути автоматизоване робоче місце управлінського персоналу, інформаційний підрозділ системи управління організацією чи відокремлена група управлінських працівників, об'єднаних спільністю виконуваних інформаційних функцій (процедур, операцій).

 

 

 

Таблиця 1.5. Приклад подібності та відмінності логістичних і інформаційних функцій, процедур, операцій

Поряд з терміном "логістична система" у закордонній і вітчизняній економічній літературі повсюдно використовується поняття логістичного ланцюга. Логістичний ланцюг — множина ланок логістичної системи, лінійно впорядкована за матеріальним потоком з метою аналізу чи проектування певного набору логістичних функцій і (чи) витрат.

Інформаційний ланцюг являє собою множину ланок інформаційної системи, упорядковану за інформаційним потоком з метою аналізу і проектування інформаційних функцій і процедур.

Очевидно, що ланцюг (логістичний чи інформаційний) — це лінійна послідовність певних дій, що виходять одна з одної. В ідеальному вигляді логістичні інформаційні ланцюги не часто зустрічаються в системах управління організацією.

Ширшим і, певною мірою, узагальнюючим поняттям є мережа.

Логістична мережа — повна множина ланок логістичних системи, взаємозалежних між собою по матеріальних і супроводжуючих їх потоках у рамках досліджуваної логістичної системи.

Стосовно поняття логістичної інформаційної мережі слід зазначити, що вже склалося і досить давно діє поняття обчислювальної мережі, що відповідно може бути застосовано і до поняття "інформаційна мережа". Прийнято включати в поняття інформаційної мережі перелік компонентів, що її наповнюють.

Інформаційна мережа — це сукупність комп'ютерних і програмних засобів, об'єднаних єдиним інформаційним простором і відповідними людськими ресурсами для обробки інформаційних потоків.

Поняття "інформаційний канал" на відміну від поняття "логістичний канал" також є таким, що повсюдно використовується і є широко відомим. Будь-яке спілкування, що здійснюється через матеріальний носій, є інформаційним каналом.

Логістичний канал визначається як упорядкована множина ланок логістичної системи, що включає в себе всі логістичні ланцюги чи їхні ділянки, котрі проводять матеріальні потоки від постачальників матеріальних ресурсів, необхідних для виготовлення конкретного виду продукції (асортименту продукції), до її кінцевих споживачів.

Інформаційний канал — взаємопов'язана множина ланок інформаційної системи, що служить для передачі інформації.

Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що нині у практичній виробничо-господарській діяльності організацій логістичні й інформаційні компоненти систем найчастіше нероздільні. Це пов'язано з повсюдним упровадженням сучасних інформаційних технологій і комп'ютерів. Вони перевернули багато аспектів бізнесу і змінили багато традиційних шляхів взаємодії як усередині, так і поза організацією. Менеджери по логістиці контролюють деякі з найважливіших даних, тому що їхня діяльність має відношення до продажів і замовлень. І відразу після бухгалтерського обліку, логістика — друга галузь функціонування фірми, де дані і функції найвищою мірою комп'ютеризовані.

Нині існує багато комп'ютерних програм для використання у внутрішньологістичних функціях переважно в ситуаціях, коли необхідно оперативне розв’язання питань на рівні замовника (наприклад, здійснення операції замовлення комп'ютер — комп'ютеру). Однак це не зменшує значимість введення чіткого визначення розглянутих нами термінів.

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления