2. Класифікація інформаційних ресурсів

Рисунок 3.1 – Укрупнена схема класифікації інформаційних ресурсів

Аналогічна ситуація має місце і у сфері прийняття рішень, в тому числі на державному рівні. Наприклад, для прийняття політичного рішення про ставлення України до якихось подій в світі, необхідна інформація, розосереджена в інформаційних джерелах різного рівня, в тому числі закордонних. Однак, для прийняття такого рішення необхідно цю інформацію зібрати воєдино, систематизувати, узагальнити, структурувати, розібратися в характері суперечливості інформації про ці події, отриманої з різних джерел (якщо вона має місце), порівняти поточну інформацію з передісторією, виявити і проаналізувати тенденції розвитку подій, розкрити глибинні причинно-наслідкові, часові, просторові та інші залежності в їх розвитку, – зрештою привести всю доступну інформацію, що є в розпорядженні, до вигляду, що дозволяє ефективно вирішити задачу адекватної оцінки поточної ситуації і прийняття грамотного рішення. По суті, необхідно провести інформаційно-аналітичну роботу по формуванню інформаційного ресурсу конкретної задачі, пов’язаної з прийняттям рішення.

Потрібно зазначити, що інформаційний ресурс може бути потенційним для одних задач і актуальним для інших. Але важливою є та невід'ємна якість, яка характеризує інформаційний ресурс і визначає його саме як ресурс, – це його споживча цінність або корисність.

(4) За приналежністю IР можуть поділятись на: нацiональнi (наприклад, фонди бібліотеки НАН України ім. Вернадського); галузеві (інформаційні ресурси Державного комітету зв’язку та інформатизації України); ІР внутрішньофірмового користування; IР особистого користування; iншi.

Національні ресурси - ресурси незалежно від їх змісту, форми, часу та місця створення, форми власності, призначені для задоволення потреб громадянина, суспільства, держави. Національні ресурси включають державні, комунальні та приватні ресурси

(5) У свою чергу кожна з цих груп за значимістю може ще поділятись на стратегічні, тактичні та оперативні. Наприклад, національні стратегічні інформаційні ресурси – це ресурси, які створюються і використовуються для забезпечення стратегічних цілей держави. До складу стратегічних інформаційних ресурсів держави повинні входити світоглядні, культурологічні, історичні, правові та інші види гуманітарних, а також фундаментальних природничо-наукових знань, перетворених в легко доступну численним користувачам форму, в тому числі в електронну.

Тактичні інформаційні ресурси держави – включають прикладні науково-технічні, економічні, екологічні, демографічні та інші знання, перетворені в ресурс і необхідні для розв’язання в поточному періоді проблем економічного зростання і безпеки. Це також математичне і програмне забезпечення автоматизованих систем управління та інформаційних систем різного призначення.

Оперативні інформаційні ресурси – це ділова, комерційна та інша довідкова інформація, орієнтована на задоволення щоденних потреб в різних сферах діяльності.

(6) За призначенням (предметною областю) інформаційні ресурси діляться в залежності від того, для рішення яких задач вони притягуються. Наприклад, можна виділити інформаційні ресурси задач управління економікою, правові ІР, ресурси науково-технічної інформації, ресурси статистичної, політичної інформації тощо.

Особливим видом інформаційних ресурсів є інформаційні технології (ІТ), які, на відміну від виробничих, енергоутворюючих, відносяться до соціальних, знанняутворюючих технологій. Саме інформаційні технології є новим засобом перетворення знань в інформаційний ресурс суспільства, його новим рушійним чинником, засобом ефективного використання ІР.

Залежно від ступеню розвитку, можливостей та призначення, інформаційні технології можна розділити на три умовні рівні [5]:

зберігаючі,

раціоналізуючі,

будівничі (творчі).

Зберігаючі ІТ економлять працю, матеріальні, фінансові ресурси і час, але помітно не змінюють стану та рівня функціонування самого об'єкта - підприємства, установи або окремого працівника.

Раціоналізуючі ІТ відрізняються більшою складністю та різноманітністю функцій і охоплюють не тільки зв'язок, а і, певною мірою, стадії використання користувачем інформаційних повідомлень.

Будівничі технології відрізняються двома найбільш суттєвими особливостями комп'ютеризованих систем, що реалізують творчі (інтелектуальні) аспекти:

ці технології переробляють і використовують семантичну, змістовну інформацію;

вони охоплюють весь інформаційний цикл - від вироблення інформаційних ресурсів до закінчення їх використання з метою переведення об'єкта в новий цільовий стан.

На сьогодні, інформаційний ресурс став основним ресурсом людства, головною цінністю сучасної цивілізації. Але виникли і складні проблеми, що відносяться до ролі, механізму функціонування, соціальних наслідків використання інформаційного ресурсу.

Розвиток світових інформаційних ресурсів дозволив:

перетворити діяльність з надання інформаційних послуг в глобальну людську діяльність;

сформувати світовий і внутрішньодержавний ринок інформаційних послуг;

утворити всілякі бази даних ресурсів регіонів і держав, до яких можливий порівняно недорогий доступ;

підвищити обґрунтованість і оперативність рішень, що приймаються в фірмах, банках, біржах, промисловості, торгівлі тощо за рахунок своєчасного використання необхідної інформації.