Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1. Поняття iнформацiйного ресурсу

Основними видами ресурсів, що вже стали класичними економічними категоріями в індустріальному суспільстві, де, як відомо, основні зусилля направлені на матеріальне виробництво, є економічні ресурси - фундаментальне поняття економічної теорії, що означає загалом джерела, засоби забезпечення виробництва. Ресурси – грошові кошти, цінності, запаси, можливості, джерела коштів, прибутків. Таке трактування наведене в Великому економічному словнику [ ?].

До економічних ресурсів відносять сукупність ресурсів, що використовуються в господарській діяльності. Як економічні ресурси розглядаються природні, трудові, матеріальні та фінансові ресурси, грошовий капітал.

Природні ресурси - ресурси, що є в природі у вигляді землі та земельних угідь, водних багатств, повітряного басейну, корисних копалин, лісів, рослинного і тваринного світу, інші об'єкти, процеси, умови природи, що використовуються суспільством для задоволення матеріальних та духовних потреб людей;

Трудові ресурси - частина населення країни працездатного віку, яка має в своєму розпорядженні сукупність фізичних і духовних здібностей і може взяти участь в процесі праці. Слід зазначити, що у західній економічній науці немає єдиного підходу до визначення трудових ресурсів, тому в національних статистичних виданнях країн з ринковою економікою, а також в міжнародній статистиці зустрічаються різні поняття, що стосуються характеристики даної категорії.

Матеріальні ресурси - сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі виробництва, наприклад, сировина, основні та допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, незавершене виробництво та відходи виробництва, а також запасні частини машин, призначені для ремонту обладнання, тара і тарні матеріали та ін. Окремо розглядають, вторинні матеріальні ресурси - матеріали і вироби, які після первинного використання можуть застосовуватися повторно у виробництві як первинна сировина або виріб. Основними джерелами вторинних матеріальних ресурсів є відходи виробництва і споживання продукції.

Фінансові ресурси - сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємства, організації.

Енергетичні ресурси - носії енергії, наприклад вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, гідроенергія, електроенергія тощо.

Крім того відомі так звані відновлювані ресурси: енергія річок, сонця, лiсовi масиви, сiльськогосподарськi угіддя, робоча сила, обладнання та інше.

Економічна вага цих ресурсів в загальному національному багатстві країни цілком зрозуміла i не потребує пояснень.

Слід зазначити, що такий розподіл не є строго однозначним.

В інформаційному суспільстві акцент уваги зміщується з традиційних видів ресурсів на інформаційний ресурс (ІР), який, хоча завжди існував, але не розглядався, ні як економічна, ні як інша категорія. Ніхто спеціально про нього не говорив і тим більше не вводив ніяких визначень, хоча з політичної та військової точок зору значимість національних iнформацiйних ресурсів (IР) усвiдомлювалась вже багато століть, а економічний аспект став усвідомлюватись лише в останній чверті ХХ століття. Для бiльшостi промислово розвинених країн світу iнформацiя стає одним з найбільш важливих національних ресурсів та національним багатством. Поступово формується ставлення до інформації, як до одного з найважливіших організаційних ресурсів виробничої та комерційної діяльності.

Отже, інформаційні ресурси входять до складу основних ресурсів, що використовуються будь-якою організацією, поряд з трудовими ресурсами, капіталом, матеріалами, технологією тощо.

Інформаційні ресурси – це нова економічна категорія, для якої потребують розробки такі проблемні питання:

як кількісно оцінити ці ресурси ?

їх зв'язок з іншими економічними категоріями ?

хто володіє IР ?

хто зацікавлений в IР ?

наскільки i кому вони доступні ?

чи можливе їх комерційне використання i на яких засадах та ін.

Зараз ці питання інтенсивно опрацьовуються фахівцями та науковцями рiзноманiтних галузей знань.

Що ж реально вкладається в поняття iнформацiйнi ресурси?             

Тлумачення і обговорення сутності поняття "інформаційні ресурси", велося з того моменту, коли почали говорити про перехід до інформаційного суспільства. Цьому питанню присвячено досить багато публікацій, в яких відбилися різні думки та визначення, різні наукові школи.

В науковій та спеціальній літературі набули поширення два підходи до тлумачення поняття IР: розширений та більш вузький.

Згідно з розширеним тлумаченням IР - це безпосередній продукт інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої та творчо активної частини працездатного населення країни. До IР входить не тільки інформація, а i нові вироби, технології тощо (тобто будь-яка, а не тільки інформаційна техніка та інформаційні технології) [?].

Наведемо ще кілька визначень з метою їх аналізу та узагальнення.

Інформаційні ресурси - це сукупність ресурсів різної природи, це iнформацiйна складова засобів праці (до яких віднесено iнформацiйну техніку, iнформацiйнi технології iнформацiйнi системи та органiзацiйнi форми їх функціонування (обчислювальні центри та ін.)), це приміщення та споруди, комунікації та допомiжнi засоби i нарешті iнформацiя як предмет праці в усіх формах її існування, формалiзованiй і неформалізованій, зафiксованiй на будь-яких носіях [1].

Тлумачний словник з основ iнформацiйної діяльності подає таке роз'яснення: інформаційні ресурси - результат об'єктивного цілеспрямованого відображення закономірностей та фактів реалiзацiї будь-яких процесiв, що відбуваються в суспiльствi та в навколишньому середовищі (природі). Вони складають сукупність наукових знань, зафіксованих на паперових та інших носіях, що зберігаються в довiдково-iнформацiйних фондах органів НТI та бiблiотек [2].

Інформаційні - ресурси - певний обсяг науково-технічної інформації (книги, журнали, описи винаходів та інші матеріали), які має в своєму розпорядженні конкретна держава, район, галузь народного господарства, підприємство і т.д. Вони є складовою частиною національного багатства [2].

Останнім часом все більшого поширення набуло більш вузьке трактування IР, згідно з яким до інформаційних ресурсів відносять будь-яку задокументовану (незалежно від носія) iнформацiю. Іншими словами, iнформацiя, що залучена до господарського обороту, тобто направлена у вiдповiдний час у вiдповiдне місце i спожита у вiдповiднiй формі є економічним ресурсом. А з точки зору iнформацiйного виробництва - вона є також iнформацiйною сировиною.

З прийняттям законів України "Про інформацію”, “Науково-технічну інформацію”, “Про Національну програму інформатизації” та ін. велика частина невизначеності щодо тлумачення поняття інформаційного ресурсу знята.

У законі України “Про Національну програму інформатизації” записано: інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Керуючись не науковою стороною цього питання, а швидше прагматичною позицією споживача інформації, доцільно скористатися саме цим визначенням. Тим більше, не можна не враховувати той факт, що юридичне тлумачення в усіх випадках є для користувача інформації опорою при захисті його прав.

Треба розуміти, що документи, про які говориться в цьому законі, не існують самі по собі. У них в різних формах представлені знання, якими володіли люди, що створювали їх.

Таким чином, інформаційні ресурси - це знання, підготовлені людьми для соціального використання в суспільстві та зафіксовані на матеріальному носієві.

Інформаційні ресурси суспільства, якщо їх розуміти як знання, відсторонені від тих людей, які їх накопичували, узагальнювали, аналізували, створювали тощо. Ці знання матеріалізувалися у вигляді документів, баз даних, баз знань, алгоритмів, комп’ютерних програм, а також творів мистецтва, літератури, науки.

Інформаційні ресурси країни, регіону, організації повинні розглядатися як стратегічні ресурси, аналогічні за значущістю запасам сировини, енергії, корисних копалин та інших ресурсів.

Як зазначалось вище, нині ще не розроблена методологія кількісної і якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування потреб суспільства в них. Це знижує ефективність інформації, що нагромаджується у вигляді інформаційних ресурсів, і збільшує тривалість перехідного періоду від індустріального до інформаційного суспільства. Крім того, невідомо, який обсяг трудових ресурсів повинен бути задіяний у сферу виробництва та поширення інформаційних ресурсів у інформаційному суспільстві. Безсумнівно, в майбутньому ці проблеми будуть вирішені.

Інформація як ресурс, з одного боку, має багато загальних рис з іншими ресурсами, а з другого, вiдрiзняється від інших ресурсів.

Для інформаційних ресурсів притаманні риси, що є спільними з іншими ресурсами: об'єктивна необхiднiсть для досягнення цілей органiзацiї; обмеженість; вартість/ціна (інформація збільшує вартість продуктів та послуг, у тому числі iнформацiйних); життєвий цикл; можливість транспортування; можливість накопичення, зберігання та перетворення, поліпшення споживчих якостей; можливість утилізувати використану iнформацiю через архівування з подальшим її залученням у кругообіг як вторинних інформаційних ресурсів.

Основні особливості інформаційних ресурсів, які збільшують їх цiннiсть та притаманні лише цьому виду ресурсів:

на відміну від більшості матеріально-речовинних ресурсів, інформаційні ресурси відносяться до числа благ, що виробляються в процесі трудової дiяльностi, а тому є відтворюваними i практично невичерпними;

з розвитком суспільства і зростанням споживання інформаційних ресурсів їх запаси не зменшуються, а зростають за рахунок продукування нової iнформацiї, нових знань, отриманих при цьому;

інформаційні ресурси створюються в процесі інтелектуальної праці, як більш високого виду людської трудової дiяльностi і, таким чином, є формою безпосереднього включення науки, в тому числі теоретичних досліджень, до складу продуктивних сил;

інформаційні ресурси можна багаторазово використовувати в залежності від суспільної потреби через здатність до тиражування практично без додаткових витрат (або з незначними витратами, які можна не враховувати);

під час використання інформаційні ресурси не зникають, а залишаються і навіть збільшуються (через трансформацію первинної інформації з урахуванням досвіду, місцевих умов тощо);

використання інформаційних ресурсів має синергічний ефект, який полягає в тому, що інформація, об'єднана з іншими видами ресурсів, а також з іншою iнформацiєю, дає більший ефект, ніж звичайне об'єднання окремих корисних ефектів від кожного ресурсу окремо;

ефективність застосування інформаційних ресурсів пов'язана з ефектом повторного виробництва знань. Інформаційна взаємодія дозволяє отримати нове знання за значно менших витрат порівняно з витратами праці, енергії, часу на його первинне генерування;

інформаційні ресурси не можуть існувати без матеріального носія (пам'ять людини, машини, iншi фiзичнi носії, наприклад, папір);

інформаційні ресурси можуть передаватись у просторі у вигляді різних фізичних носіїв, в різних формах електромагнітного поля, різними каналами зв'язку практично на будь-які вiдстанi.