Книги

• Разное
• Экономика
• Право
• История
• Шпоры

реклама

1. Історія розвитку стандартів управління

За останні 30 років в розвинених країнах світу розроблена певна філософія управління підприємствами, своєрідні стандарти управління, які орієнтують підприємство на ефективну ринкову поведінку: MRP (Material Requirement Planning - планування матеріальних потреб), MRP II (Manufacture Resource Planning - планування виробничих ресурсів), ERP (Enterprase Resource Planning - планування ресурсів підприємства) та ін.

Це не юридичні або державні стандарти, а фактично стандартна ідеологія управління, яка тепер прийнята усіма закордонними виробниками ІС та реалізована в усіх системах масштабу підприємства - корпоративних ІС, наприклад, таких, як BAAN IV, Oracle Applications, SCALA, SAP R3 та ін. Безумовно ці стандарти не є панацеєю. Проте, якщо підприємство вірно сформувало свою стратегію, тобто не помилилося у маркетинговій та ціновій політиці, не спізнилося з оновленням продукції та реорганізацією структури підприємства тощо, за умови правильного та регулярного застосування цих стандартів підприємство гарантовано буде з прибутком та конкурентоспроможним.

Розвиток міжнародних стандартів управління підприємством у часі показано на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Історія розвитку стандартів управління

На початку 60-х років, у   зв'язку зі зростанням популярності обчислювальних систем, отримала розвиток методологія управління запасами, що означало процес поновлення запасів через використання складних прогнозних розрахунків і правил встановлення точки замовлення товарно-матеріальних ресурсів. Прикладом такої системи є типова для супермаркетів система наповнення полиць товарами залежно від кількості реалізованих покупцям товарів.

Цей метод доречний до тих пір, поки майбутній попит відповідає попередньому, але за мінливого попиту і частих конструкторських змін продукції, виробництво стає дуже дорогим. Через неможливість враховувати вимоги ринку запаси застарілих компонентів підвищують вартість виробництва. Крім того складність полягає і в тому, що через порушення балансу поставок комплектуючих, запізнення надходжень окремих комплектуючих або надлишок на складах виникають додаткові ускладнення, пов'язані з обліком і відстеженням їх стану в процесі виробництва. Наприклад, фактично неможливо було встановити з якої партії взято даний комплектуючий елемент в уже готовому виробі.